Юзеф Марковський, суддя земський подільський, відступає на вічні часи за суму 94 000 польських злотих маєток: цілу половину сіл Підпилип’я, Турильче, Підзамче та Слобода Турилецька разом із частиною Лоховщина, правом патронату над церквами та всіма угіддями, Яну Бжезінському, скарбнику бжесть-куявському, гарантуючи захист від юридичних претензій та боргів попередніх власників Яцовських. Кам'янець, 28 червня 1756 року

 Оригінал: ЛННБ ім.В.Стефника, ф.5,оп.1, спр.4696, арк.62-63.

Między Wielmożnym Imcią Panem Jozefem Markowskim Sędzią Ziemskim Podolskim niegdy Wielmożnego Pana Michała Mateusza dwóch imion Markowskiego Sędziego Ziemskiego Podolskiego y Konstancyi Szepinzanki Małżonków spłodzonym Synem Dóbr Wsiów Całey połowicy Podfilipia, Turylcza, Podgrodka, Słobody Turyleckiey y w drugiey połowicy Części Łochowszczyzny zwaney tu w Województwie Podolskim a Ziemi Kamienieckiey leżących Dziedzicem z iedney; a Wielmożnym Imcią Panem Janem Brzezińskim Skarbnikiem Brzeskim Kujawskim z drugiey strony stanął pewny y w niczym nieodmienny Resignations Kontrakt w ten niżej opisany sposób.

Iż wyżej wyrażony Wielmożny Imć Pan Jozef Markowski Sędzia Ziemski Podolski Dobra swoie wyżej wspomnione, sobie własne y dziedziczne, na siebie po między Wielmożnym Panu Michale Mateuszu Markowskim Sędzi Ziemskim Podolskim Ojcu swoim prawem naturalnym, a od niegdy Ichmociów Panów Antoniego, Dominika, Jozefa y Rafała Braci między sobą rodzonych Jacowskich prawdziwych wyżej rzecznych dóbr y naturalnych Dziedziców nabyte, spadłe, y schedą się między Bracią swemi także rodzonemi obrane, y mediante cordivisione amicabili uznane y przyrządzone będące. Ze wszystkim tych Dóbr tytułem Prawem Państwem własnością pożytkiem używaniem Inwentarzami wygodami Dworami Budynkami Folwarkami ogrodami Rolami Polami Łąkami Sianożęciami Rzekami Stawami Sadzawkami Jeziorami młynami młynarzami Lasami zaroślami pastwiskami rygami pasieczyskami Karczmami Karczmarzami tudzież poddanymi. Tak w Dobrach pomienionych znayduiącemi się iako y gdziekolwiek zbiegłemi, których repetycyą Wielmożnemu Panu Skarbnikowi pozwala się. Z ich powinnościami Czynszami Daninami Dziesięcinami y z wielkim tychże Poddanych posłuszeństwem, iako też cum jure patronatus prezentowania Parochów Rzymskiego y Greckiego obrządku. Zgoła ze wszystkim Dóbr przerzeczonych przynależytościami y przyległościami zdawna do tychże Dóbr czyli części należącemi.

Nic w tychże Dobrach Prawa Państwa y własności y jakiego kolwiek pretensu na siebie y Sukcessorów swoich nie zostawuiąc ani excypuiąc ale tak jakie w swoich maią y mieć powinny granicach y metach y co podług licznych tych Dóbr podług granicznych Dokumentów odznaczone są, takowe pomienione Dziedziczne Dobra prawem służyły y należały do Wielmożnego Pana Sędziego wyżej wspomnianemu Wielmożnemu Panu Janowi Brzezińskiemu Skarbnikowi Brzeskiemu Kujawskiemu y Jego Sukcessorom daje daruie y wiecznemi czasy resignuie.

A to za summę Dziewięćdziesiąt y cztery Tysiące Złotych Polskich pro pretio całej połowicy rzeczonych Dóbr Podfilipia, Turylcza, Podzamcza y Słobody Turyleckiey wraz з częścią Łochowszczyzną zwaną. Umówioną jako też maiąc wzgląd na znaczną reparacyą w tychże rzeczonych Dobrach przez tegoż Wielmożnego Pana Sędziego y onych konfiskatę nie małe poniesione y łożone koszta. Którą to summę Wielmożny Pan Skarbnik na terminie do umówionym wypłacić rzetelnie obliguie się. Na którym terminie Wielmożny Pan Jozef Markowski Sędzia Ziemski Podolski personaliter stanąwszy coram Actis Castrensibus Cameneciensibus pod Donacyą in Forma Juris quam plenissima na osobę tegoż Wielmożnego Pana Brzeskiego Kujawskiego zeznać submittuie się. W które to Dobra Intromissyi wolney Wielmożnemu Panu Janowi Brzezińskiemu Skarbnikowi Brzeskiemu Kujawskiemu Wielmożny Pan Jozef Markowski Sędzia Ziemski Podolski dopuścić ma. A dopuszczoney ani sam przez się ani przez żadne inne subordynowane osoby przeszkadzać y tamować nie powinien będzie. Y owszem od wszelkich Impedimentów prawnych y nieprawnych tudzież zapisów długów po Donacyi od Ichmociów Panów Jacowskich na osobę niegdy Wielmożnego Pana Michała Mateusza Markowskiego Sędziego Ziemskiego Podolskiego Ojca swego uczynionych, zaciągnionych y zaszłych ab omnibus y swemi Sukcessorami z dóbr swoich czyniąc wszystkich tytułem jeneralney Ewikkcyi bronić y zastępować obliguie się. Po odebraniu zaś da Bóg w Roku przyszłym Tysiącznym Siedmsetnym Pięćdziesiątym Siódmym o Srodopościu przypadaiącym posesyi z wszelkim posłuszeństwem Poddanych Wielmożny Pan Sędzia Rumacyą za mil ośm po terminie odebraney Posesyi na niedziel ośm ostrzega y waruie. Papiery Graniczne y innych Inwentarzów do tychże Dóbr ściągaiących się przy Donacyi Wielmożnemu Panu Skarbnikowi Wielmożny Pan Sędzia oddać powinien będzie. Zasiewy ozime do zbioru Wielmożnego Pana Skarbnika wolnego należyć maią y iego pożytkowi służyć.

Który to kontrakt y w nim opisane kondycye Strony obiedwie dotrzymać y ziścić sobie wzaiemnie deklaruią a to pod szkodami ziemskiemi bez żadnych prawnych wybiegów y bez przysięgi tarować się maiącemi. O którym casu Contraventionis Forum Ziemstwa Podolskiego lub Grodu Kamienieckiego sobie y Sukcessorom swoim bez żadney excepcyi naznaczaią. A dla większego waloru y wagi rękami własnemi przy niżej wyrażonych Wielmożnych Panach Przyiaciołach tenże kontrakt podpisawszy Aktami Grodzkiemi Kamienieckiemi robrować przyrzekają.

Działo się w Kamieńcu Dnia Dwudziestego osmego Czerwca Tysiącznego Siedmsetnego Pięćdziesiątego Szostego Roku.

Jozef Markowski                                                                          Jan Brzeziński

In castro Camenecensi Podoliae, feria quarta in crastino festi Sanctorum Petri et Pauli apostolorum, anno Domini 1756. Introcententum contractus resignationis mutuo a partibus subsecuta roboratio

Переклад:

Між вельможним паном Юзефом Марковським, суддею земським подільським, сином покійних вельможного пана Міхала Матеуша (двох імен) Марковського, судді земського подільського, та Констанції Шепінжанки, подружжя, дідичем цілої половини сіл Підпилип’я, Турильче, Підгородок, Слобода Турилецька та частини у другій половині, званої Лоховщина, що розташовані у Подільському воєводстві в кам’янецькій землі, з однієї сторони; та вельможним паном Яном Бжезінським, скарбником бжесть-куявським, з іншої сторони, укладено впевнений і в нічому незмінний контракт про відступлення у такий нижче описаний спосіб.

Що вищезгаданий вельможний пан Юзеф Марковський, суддя земський подільський, маєтки свої вищезгадані, собі власні та спадкові, що перейшли до нього за природним правом після вельможного пана Міхала Матеуша Марковського, судді земського подільського, батька свого, а ним були набуті від покійних панів Антонія, Домініка, Юзефа та Рафала Яцовських, рідних братів, справжніх вищезгаданих маєтків і природних дідичів.

Зі всім тих маєтків титулом, правом, пануванням, власністю, прибутком, користуванням, інвентарями, вигодами, дворами, будинками, фольварками, городами, ріллями, полями, луками, сіножатями, річками, ставами, саджалками, озерами, млинами, мірошниками, лісами, чагарниками, пасовищами, клунями, пасіками, корчмами, корчмарями, а також підданими. Як тими, що в маєтках знаходяться, так і будь-де збіглими, право на розшук яких вельможному пану скарбнику надається. З їхніми повинностями, чиншами, данинами, десятинами та з великою тих підданих послушністю, а також із правом патронату (презентації) парохів римського та грецького обрядів. Загалом з усіма згаданих маєтків приналежностями та прилеглостями, що здавна до тих маєтків чи частин належали.

Нічого в тих маєтках з права панування та власності, чи будь-яких претензій для себе та своїх наступників не залишаючи і не вилучаючи. Але так, як у своїх межах і кордонах мають і повинні бути, і що згідно з численними документами цих маєтків позначено, такі згадані спадкові маєтки, що правом служили і належали пану судді, вищезгаданому вельможному пану Яну Бжезінському, скарбнику бжесть-куявському, та його наступникам дає, дарує і на вічні часи відступає.

А це за суму 94 000 (дев'яносто чотири тисячі) польських злотих як ціну за цілу половину згаданих маєтків Підпилип’я, Турильче, Підгородк та Слобода Турилецька разом із частиною, званою Лоховщина. Домовлену, а також беручи до уваги значний ремонт у цих маєтках, здійснений вельможним паном суддею, та їхню конфіскацію, через що були понесені чималі витрати. Яку суму вельможний пан скарбник зобов’язується сумлінно виплатити у домовлений термін.

У цей термін вельможний пан Юзеф Марковський, суддя земський подільський, особисто з’явившись перед актами гродськими кам’янецькими, обіцяє вчинити дарування за найповнішою юридичною формою на особу вельможного пана скарбника. У ці маєтки вільне введення у володіння вельможному пану Яну Бжезінському вельможний пан Юзеф Марковський дозволити має. І ні сам через себе, ні через будь-яких інших підпорядкованих осіб перешкоджати не буде. І навпаки, від усіх юридичних та позаюридичних перешкод, а також від записів боргів, вчинених панами Яцовськими на особу покійного вельможного пана Міхала Матеуша Марковського, судді земського подільського, батька свого і своїми наступниками з маєтків своїх зобов’язується захищати за титулом загальної евікції. Після отримання ж, дасть Бог, у наступному 1757 році на Середохрестя, володіння з усією послушністю підданих, вельможний пан суддя гарантує звільнення маєтку (румацію) протягом восьми тижнів після терміну передачі. Межові папери та інші інвентарі, що стосуються цих маєтків, вельможний пан суддя повинен буде віддати вельможному пану скарбнику під час вчинення донації. Озимі посіви мають належати до вільного збору та користі вельможного пана скарбника.

Цей контракт і описані в ньому умови обидві сторони обіцяють виконувати під майновими заставами (шкодами земськими) без жодних юридичних викрутів і без присяги. Для вирішення суперечок у разі порушення угоди призначають суд земський подільський або гродський кам’янецький. Для більшої ваги підписують власноруч при вельможних панах приятелях і обіцяють зареєструвати цей контракт у гродських актах кам’янецьких.

Діялося в Кам’янці дня двадцять восьмого червня тисяча сімсот п’ятдесят шостого року.

Юзеф Марковський                                                             Ян Бжезінський

У замку Кам'янецькому Подільському, в середу, наступного дня після свята Святих апостолів Петра і Павла (30 червня), року Господнього 1756. Вписання контракту відступлення (резигнації) та взаємне підтвердження (роборація), що відбулося між сторонами