Міхал Матеуш Марковський
Міхал-Матеуш – третій син Яна Марковського з Гриневецькою, вже в 1720 р. був кам’янецьким ґродським писарем, далі (з 1727 р.) писарем земським, зрештою став суддею ґродським подільським, писався також старостою дзвенигородським. В 1732 р. в інструкції для послів на варшавський сейм, подільська шляхта рекомендувала його «ласкавого респекта його королівської млості». На подільському сеймику 18 березня 1733 р., на якому був маршалком Олександр Стадніцький, Міхал Марковський був одним з асесорів, також був обраний каптуровим суддею. В 1738 р. був також послом на сейм. Помер в 1745 р. Перший раз був одружений з Констанцією Шепінґ, донькою Яна Шепінґа та Анни з Ярмолинських, а другий раз – з Ельжбієтою Ґлоґовською, народжена Стандніцькою. З обидвох шлюбів Міхал вніс до дому Марковських значні посілості на Поділлі та в руському воєводстві, а через Ярмолинським подружився з Коссаковськими, Калиновськоми, Лянцкоронськими та ін. Від першої дружини мав чотирьох синів: Юзеф, Іґнацій, Францішек та Флоріан, а також донька Уршуля. Від другого шлюбу мав сина Яна та доньку Тересу.
 |
| Герб Марковськи- Боньча [1] |
В 1746 р. мав місце в Сказинцях на Поділлі поділ батьківського маєтку поміж дітьми Міхала Матеуша, за посередництвом Олександра Стадніцького, подільського підкоморія, родича їхнього через Ґлоґовських, та Олександра Марковського, летичівського войського, їхнього дядька. Отож з маєтків родинних та успадкованих по Расху, отримали:
Францішек, наймолодший від першого шлюбу, отримав Сказинці з правом користатися ярмолинецькими лісами (маєтки по матері), а від маєтку батьківського отримав частину Магерова та Руду з прилеглостями в белзькому воєводстві.
Іґнацій отримав Кадиївку, з таким же правом користування лісів в Ярмолинцях, крім того – дві частини батьківських маєтків: Чернелів, Куйданці, Романів та інші, у руському воєводстві, теребовлянському повіті.
Юзеф – найстарший, взяв третину ярмолинецького замку, а також суму успадковану по Расху, що зоставалася записана як застава на селі Нове село. Крім того половину Підпилип’я, Турильча, Слобідки Турильченської, що їх колись набув батько від Яцовських: Антонія, Домініка. Юзефаа та Рафала, а також Підгруддя з частиною, що зветься Лоховщина, частину Маркова в підляському воєводстві, та кам’яницю в Кам’янці.
Флоріан – отець-єзуїт, магістр, - зрікся свого майна на користь братів, помер в 1784 р.
Ян (від Ґлоґовської) – отримує половину Магерова та Руди з прилеглостями.
Донькам назначені відповідні посаги. Тереса вийшла заміж в 1751 р. за Марціна Ліпського, жидачівського писаря. Шлюбну угоду підписав як опікун Олександр Стадніцький, подільський підкоморій, посагу визначено 97 тис.зл. Друга Уршуля – вийшла заміж за Іґнація Понятовського, житомирського чесника, королівського ротмістра. Однак шлюб був без відома братів, підплільний, як його оскаржували в суді, - виник довголітній судовий процес через суму посагу. Згідно поділу 1746 р. була визначена сума в 32 тис.зл. для Уршулі і на отримання тієї суми дано їй частину Чернелова та половину Куйданець. Понятовський був незадоволений через судові процеси з братами дружини та раз у раз чинив наїзди на Сказинці та Кадиївку. Зрештою в 1761 р. відбулася приятельська копламація в Кристинополю, у Францішка Салезія Потоцького, який був сеперарбітром, досягнуто згоди, - доплатити Уршулі 30 тис.зл. Але оскільки була бездітною, то з часом ті суми грошей повернулися братам.
(Від автора блогу: 23 лютого 1729 року в Кам'янці Міхал Матеуш Марковський уклав угоду з дідичами частини села Підпилип'я братами Яцовськими: Антонієм, Домініком та Юзефом, згідно якої маєтки села Підпилип'я, Турильче, Слобідка Турилецька відійшли Міхалу Матеушу.
А 15 вересня 1732 року Міхал Матеуш мав схожу угоду з Францішеком Лоховським, відповідно до якої інша частина Підпилтп'я відійшла Міхалу Матеушу.)
Примітки:
1. Bończa (herb szlachecki) // https://pl.wikipedia.org/wiki/Bo%C5%84cza_(herb_szlachecki)
Коментарі
Дописати коментар