Згакда в літературі:
Białkowski L. Podole w XVI wieku. - Warzsawa, 1920, s.29.
Subdita capitaneatus camenecensis cum Karaзсzowska controuertuntur.
Coram iudicio praesenti proposuit laboriosa Fedora uxor laboriosi Andrij de oppido Podfilipie subdita generosi Nicolai Brzessky capitanei podolie generalis actrix contra generosam Catherinam Karapczowska oppidi Orynin sortis sue ac villae Przewrozie heredem citatam vigore constitutionis generalis de administranda iustitia sauiciae ratione statuorionis subditi sui praecipati pro violenta receptione rerum in citatione expressarum, prout citatio latine de permissis obloquitur. Cuius tenor sequitur talis:
Stephanus Dei gratia rex Poloniae etc. Tibi generosae Catherinae Karaczowska oppidi Orynina portione ac villae Przewrozie heredi mandamus quatenus in terminis tribunalibus caminecensibus in Camieniecz proximis celebrandis aut in positione actorum terrimenium caminecensium coram iudicio tui praesonatu et peremptorie compareas ad instantiam laboriosae Fedorae uxoris laboriosi Andrij de oppido Podfilipie subditae generosi Nicolai Brzeszky de Brzeszcie capitanei nostri camenecensis generalis Podoliae, qui una cum assistentia mariti eiusdem sui citati supra pro eo quia tu nonnullis sibi administrans debitam iustitiam de laborioso Macziek Wathamano de villa Przewrozie subdito tuo, qui rem suis complicibus sibi melius notis in fundo Podfilipie ab illa recepit frontale atque tkanky, costam plaschcz dictum landa, cingulum, caliceos, atque coloris rubei dicti czyempiez valoris viginti grossorum ea omnia actricis propria, quae in summam comprobantur, quorum rerum colores, diuersitates, valores in fieri minus declarabuntur et exprimentur, quam de ad[...] iustitiam iustitia pensat sibi actrix rereddi ad quadraginta peregronenses solidorum toticum tamen uel prout iusti[...] nostri sibi iusticia. Et terminis ipsius Fedorę statuit eandem tam suam personam quam etiandem mariti sui. Datum in Camyeniecz feria quinta post festum sancti Mathie apostoli proxima anno Domini millesimo quingentesimo octuagesimo secundo.
Et post factam propositionem eadem actrix ratificationem [...] suae propositionis obtullit se comprobaturam causam [...] citationis medio corporali iuramento et ad id idoneis rationibus omnibusque aliis remediis iuris ac quibusuis defensionibus probationibusque de iure reformatis.
Ex aduerso generosa Catherina Karapczowska citata omnia iuris remedia salua sibi in robore reseruans nullum ius obmittendo contra propositionem partis actoris uerificando allegata exprobrationibus suis in scriptis descriptis in primis repraesentauit relationem ministerialis et nobilium ex actis castri camenecensis authentice emanatam et de uerbo ad uerbum coram iudicio terrae camenecensis lectam, quam sic citata tanquam pro iustis laboribus uult, ubi locorum per eosdem ministeriales et nobilitates et per generosam Catherinam Karapczowska in quo sedebat colorem rubei atque czyempiez subditi de villa seu oppido generosi Nicolai Brzeszky capitanei camenecensis actores quilibet eorum seorsim citatione eiusdem uel fodiendoque prata destruunt, graminaque in eisdem pratis depabulantur, quorum colorem rubei ad fodendum atque grossorum. Et forisan fundo et proprietate villae Przewrozie haereditaria ipsius Karapczowska prope, praeromanaque rationis una et defendendo fundum mandauit Wathamano suo de villa Przewrozie ut ab eisdem hominibus de villa Podfilipie, qui proxime sunt actores eiusdem causae ratione depabulationis graminum et detentionis prati, quae saepius coloris rubei atque czyempiez prouenerunt artifice uestium landa, agnosque eorum seorsim demonstrauit, a quibus receptis in instanti cum eisdem ministeriali et nobilibus ad officium castrense camenecense abulit et iisdem praesentauit seu demonstrauit, et circa officium castrense camenecense relinguit. Ex his certis et praeallegatis rationibus generosa Catherina Karapczowska non tenetur de eodem [...] suo quo sic coram iudicio statuit eis actori [...] iustitiam administrare, cum sola generosa Karapczowska eis [...]amano suo iussit et mandauit, ut easdem pratas amplius [...] foderentur, et gramina in iisdem pratis ne pabulentur [...] i, et uestem landam ab ea actrice actrix prouenit, [...] de praemissis relatio ministerialis et nobilium superius obloquitur. [...]ero actor affectat ut iudicium partem citatam isto [...]itiam eandem uestem landa et res alias ex impensa ex mandato citato per uatamanum et asserit uestat receptis compellet cum pena in statuto descripta restituere.
Ipse hoc citatus dixit et allegauit quod eandem uestem ab actore uatamanus eiusdem citatae non violenter recepit, et pro violenta ex arrepta censeri et reputari non potest, quod uerificando in continenti pars citata statutum Regni idiomate coram iudicio repraesentauit quod de uerbo ad uerbum coram iudicio lectum erat talis:
Ustawiamy iż ieśliby ktho w czyiey wsi albo w czyiim ziemiu, wsi, imie, wyboiu, albo na poliech złodzieystwo uczynił, prawem iest którzy szkodę ucierpiał dosyć uczyni, a pan wsi w którey takowe złodzieystwo się stało, on złodziey winę będzie powinien zapłacić, a że którzy thrawią albo koszą trawę, na szakim mieś bendą dzierzyszkowani, quo repraesentato replicando generosa citata allegauit, quod hoc pro violenta ex arrepta censeri et reputari non potest, et quod attinet quod uatamanus eiusdem citatae absque actoris uestem accepit, hoc iuste, et in foro iuris rationi pars citata hoc fecit ac ea conseruauit, et ad officium castrense camenecense tradidit et relinguit, ad usum suum non contulit, et si uult actor repetat sibi eas res ab officio castrenсі camenecenсі. Ex his certis et praeallegatis rationibus non tenetur praefata citata eandem uestem ipso facto [...]ctoris cum pena in statuto descripta restituere, cum ad usum suum non contulit, immo ut iuris est ad officium castrense camenecense tradidit et relinguit, idcirco generosa citata periit ut iudicium praesens terrae camenecensis decreto suo mediam a citatione et a causa liberam et absolutam ab impositionibus actoris pronuntiaret.
Ex aduerso actrix cum assistentia mariti et de [...] allegabat et inuocabat actricem se non agere [...] fundi tangit, saltem pro iniuria simplici [...] alia uia itmo ex illata iniuria fundi regn[...] heredis dominorum fundi, sic uero agitur de iniuria [...] emessam per emessam in violenta receptione ui ill[...] et narratio citationis propositionis que non aliter s[...] quod uiolenter recepit in fundo Podfilipie, [...] quod se probaturam offert, defensio uero fundi [...] nempe per controuersiam destructionis amittere non uero inter res proprias inter subditos receptione. Et quoniam citata eundem subditum suum emessam agnouit se eandem iniuria de in ferre. Proinde actrix repraesentato statuto Casimiri magni de re uiolenter recepta, postulauit earundem rerum sibi uiolenter receptarum cum pena legibus regni circumscripta restitutionem, omnibus iuris remediis et probationibus sibi reseruatis.
Et generosa Catherina Karapczowska a prioribus suis allegationibus non recedendo, immo iuxta illas iuste iudicari firmiter fateri periit se liberam et absolutam a citatione et a causa impositioneque actoris pronuntiari, ut supra.
Et iudicium praesens terrae camenecensis ex controuersia partium suprascriptarum decreto suo iudiciali ad id mediam decreuit et descensit adnotando eandem citatam liberam et absolutam fore a citatione et a causa, ex quo restat eas res in citatione expressas ex mandato dominae suae generosae Catherinae Karaczowska in citatione contentae recepit in fundo dominae suae proprio et easdem ad officium castrense camenecense officiose praesentauit, prout id authentice pars citata docuit, et eaedem res apud officium repetere iussit. Quod decretum pars actoria in toto prouinciis non consensit, sed sentiens se esse grauatam ab eodem decreto et eiusdem generosum Stanislaum Dobek Lowczowski iudicem terrae camenecensis ad iudicia ordinaria generalia tribunalia regni per ministerialem terrae camenecensis prouidum marek de Nowosielka mouit, terminumque comparendi iis ministerialibus eius suprascriptis iudici ac partibus suprascriptis coram eodem iudicio ordinario generali tribunali regni Lublini, aut ubicunque in minori Polonia uoluerit celebrandis ad expurgandum sententiam praefatam sua praefixit et assignauit. Cui motioni generosus Stanislaus Dobek Lowczowski iudicium praefatum statuit et eam subscripsit. Et [...]ebuntque partes ipsae una cum domino iudicio [...]termino peremptorio coram iudicio ordinario generali [...]unalis regni in minori polonia Lublini aut ubicunque [...]in regno poloniae proximis celebrandis ad ea quae iuris erunt [...]fati agendi inter citationem contromissas prout decretum praesens [...]et conseruationem terrim[enium] praesentibus et inter acta praesentia.
Переклад:
Спір між підданою Кам'янецького старости та Карапчовською.
Перед цим судом постала працьовита Федора, дружина працьовитого Андрія з містечка Підпилип’я, піддана шляхетнонародженого Миколая Бжеського, генерального старости подільського. Вона виступає позивачкою проти шляхетнонародженої Катерини Карапчовської, дідички частини містечка Оринин та села Привороття, яка була викликана до суду на підставі загальної конституції про судочинство. Позов заявлено через насильницьке відбирання речей, детально перелічених у судовому виклику, текст якого, складений латиною, наводиться нижче:
«Стефан, Божою милістю король Польщі т .д. Тобі, шляхетнонароджена Катерино Карапчовська, дідичко частини містечка Оринин та села Привороття, наказуємо, щоб ти особисто та в обов’язковому порядку з’явилася на найближчих земських рочках кам’янецьких, що мають відбутися в Кам’янці, або під час внесення актів земських кам’янецьких перед судом за позовом працьовитої Федори, дружини працьовитого Андрія з містечка Підпилип’я, підданої шляхетнонародженого Миколая Бжеського з Бжестя, нашого генерального старости кам’янецького і подільського.
Позивачка, за підтримки свого вищезгаданого чоловіка, звинувачує тебе в тому, що ти не вчинила належного правосуддя щодо свого підданого — працьовитого Мацька Ватамана із села Привороття. Останній разом зі своїми спільниками, особи яких йому добре відомі, напав на Федору на землях Підпилип’я і силоміць відібрав у неї: чільце (наголовну пов’язку) та тканини (tkanky), коштовний плащ, званий «ланда» (plaschcz dictum landa), пояс, черевики, верхній одяг червоного кольору, званий «чемпіз» (czyempiez), вартістю двадцять грошів.
Усе це майно є власністю позивачки, що буде повністю доведено в суді, де детальніше опишуть колір, особливості та цінність кожної речі. Натомість позивачка вимагає справедливого відшкодування збитків у розмірі сорока солідів (чи злотих). Для участі в судовому засіданні Федора призначає як себе особисто, так і свого чоловіка. Дано в Кам’янці, у четвер після свята святого апостола Матія, року Божого 1582-го».
Після виголошення цього позову позивачка підтвердила свої наміри та зобов’язалася довести справу під присягою, використовуючи всі передбачені законом засоби захисту та докази.
З іншого боку, викликана до суду шляхетнонароджена Катерина Карапчовська, зберігаючи за собою право на всі законні способи захисту, виступила проти позову. На підтвердження своїх слів вона найперше представила офіційну та завірену виписку з книг Кам'янецького гродського суду, складену возним та шляхтою, яку зачитали в суді слово в слово.
Згідно з цим документом, Катерина Карапчовська стверджує, що діяла за повної справедливості. За її словами, піддані подільського старости Миколая Бжеського з містечка Підпилип'я самі вчиняли протиправні дії: вони вдиралися на її приватні луки, перекопували їх, нищили та випасали там худобу.
Щоб захистити свої спадкові володіння біля села Привороття, вона наказала своєму ватаману [Мацьку] зупинити цих людей із Підпилип’я (які тепер виступають позивачами). Коли їх упіймали на гарячому під час випасу худоби та незаконного захоплення лук, ватаман затримав їхні речі — той самий червоний каптан-чемпіз та плащ-ланда, а також продемонстрував їх разом із відібраними вівцями гродському возному та шляхті. Після цього всі вилучені речі були негайно доправлені до Кам'янецького гродського суду як речові докази правопорушення, де вони й залишаються під охороною.
На цих підставах Катерина Карапчовська заявила, що не зобов'язана чинити жодного суду чи відшкодування перед позивачами. Вона лише віддала законний наказ своєму ватаману захищати луки від пограбування. Оскільки вона не забрала плащ-ланду та інші речі для власного вжитку, а передала їх до суду, позивачка може вимагати своє майно назад безпосередньо з канцелярії гродського суду. Через це відповідачка просить суд повністю звільнити її від цього позову.
На підтвердження того, що дії її ватамана не були розбоєм чи грабунком, відповідачка представила суду текст чинного закону Речі Посполитої (Статуту) тогочасною польською мовою, який було зачитано дослівно:
«Ухвалюємо: якщо хтось у чиємусь селі, чи на чиїйсь землі, у селі, маєтку, вибої або на полях вчинить крадіжку, то за законом той, хто зазнав шкоди, має право отримати повне відшкодування. А пан того села, де така крадіжка сталася, зобов'язаний змусити злодія сплатити штраф. А тих, хто витоптує або косить траву, в якому б місці це не було, дозволено затримувати».
Спираючись на цей закон, шляхтянка доводила, що дії її слуги були законними, а речі вилучено в межах судового звичаю (in foro iuris). Оскільки майно лежить у гродській канцелярії, Карапчовська просить земський суд винести декрет, який повністю виправдає її та зніме всі обвинувачення.
У відповідь позивачка, за підтримки чоловіка, заперечувала це, наголошуючи, що справа стосується не суперечки за межі чи права на землю, а очевидної особистої кривди (iniuria) та грабунку. Вона знову заявила, що ватаман Карапчовської напав на неї і силоміць відібрав речі саме на полі, яке належить Підпилип'ю, і вона готова це довести, попри намагання іншої сторони перекрутити факти. Посилаючись на Статути короля Казимира Великого про насильницьке вилучення майна, Федора вимагала повернення речей та виплати передбаченого законом штрафу.
Вислухавши аргументи сторін, тогочасний Кам'янецький земський суд ухвалив компромісне рішення на користь відповідачки. Суд постановив звільнити Катерину Карапчовську від позову та фінансових претензій, оскільки було доведено, що її ватаман вилучив речі на її власній землі й офіційно передав їх як заставу до гродської канцелярії, де позивачка й може їх забрати.
Позивачка із цим рішенням категорично не погодилася. Відчуваючи себе несправедливо ображеною таким вироком, вона через кам'янецького гродського возного, розважливого Марка з Новосілки, офіційно заявила про апеляцію проти судді кам'янецького земського —шляхетнонародженого Станіслава Кобка Лєвчовського (Ловчовського).
Позивачка перенесла розгляд справи до вищої інстанції — Головного Коронного Трибуналу в Любліні (або там, де засідатиме суд Малої Польщі). Суддя Станіслав Кобек Ловчовський прийняв цей протест і підписав його. Тепер обидві сторони разом із представниками земського суду зобов'язані з’явитися на найближчу сесію Люблінського трибуналу для остаточного вирішення цього спору.
Коментарі
Дописати коментар