Оригінал: ЛННБ ім.В.Стефаника, ф.5, оп.1, спр.4696, арк.68.
W ponastąpionych między niżej wyrażonemi nami Resignationis Kontraktach niektóre przed expiracyą Posesyi do utwierdzenia zostały kondycye, a to najpierwsza: że Imć Pan Brygien mający arendowny od Wielmożnego Pana Jozefa Markowskiego Sędziego Ziemskiego Podolskiego na Podfilipie kontrakt, a termin onego o Świętym Wojciechu tak daleko na wiosnę przewlekły, przez co omięszkanie gospodarskiey onieyby nastąpić czasu. Przeto Wielmożny Imć Pan Jozef Markowski Sędzia Ziemski Podolski niniejszym obowiązany Reskryptem traktowania z Panem Bryzinem Posesorem do usatysfakcyowania go we wszelkich jego jakichkolwiek y skądkolwiek wynikających ex fundu et contractu pretensyach, a Posesyą Dóbr Podfilipia od wszelkiej impedicyi czystą Wielmożnemu Panu Karszy Podczaszemu Bracławskiemu wraz z Turylczem, o Środopościu w roku przyszłym 1757 przypadającym oddać. Jesliby zaś quo eventu Pan Brygin tak miał być trudny, że od kontraktu swego ustąpić by nie chciał, tedy ta bonifikacya, która ma być Panu Bryginowi, in rem Wielmożnego Podczaszego od Wielmożnego Sędziego cedere powinna będzie.
Y dopiero po odebranej Posesyi, jesli o Środopościu z Podfilipia tak jako z Turylcza, tedy Rumacyi niedziel cztery z dóbr tychże Podfilipia z Turylczem sobie Wielmożny Sędzia ostrzega. Y w tym czasie u Pana Bryzina być powinna Rumacya, Wielmożnego Pana Sędziego kompensowana Rumacyą. Jesliby zaś Imć Pan Brygin do Św. Wojciecha miał być w Posesyi, tedy nadto po Świętym Wojciechu niedziel dwie dla Pana tegoż Posesora z Podfilipia waruje się, które się zaciągać mają do Wielmożnego Sędziego Rumacyi. Że zaś o tym czasie najpotrzebniejsze u mianie zachodzą robocizny, dlatego połowa tej Rumacyi przed robociznami alias zaraz po Środopościu, a druga po skończonych siewach obiecana y płacona być ma.
Do tego Wielmożny Sędzia Wielmożnemu Podczaszemu w jesieni teraźniejszej pańszczyzny tylo samej Turyleckich poddanych porzuconych y przysięgłych dla ulepszenia wsi superscripti przyrzeczenia tranzakcyi od Wielmożnego Sędziego in rem Wielmożnego Podczaszego. Wszelkie wieńczyce ostrzega, aby Wielmożny Podczaszy in instanti. Donacyą na ludzi w liczbie sześć, którzy będą wyrażeni od Wielmożnego Sędziego, temuż Wielmożnemu Sędziemu oddać. Długi jakie mieć może na ludziach w tychże dobrach Wielmożний Sędzia liberam executionem et receptionem onych każdego czasu sobie od poddanych waruje, tym sposobem przed Środopościem alias przed expiracyą posesyi do tych trzysta, a co by zostawało więcej w dwóch leciech wybierać powinien będzie, żeby nie agrawacyi ludziom niegdy Wielmożnego Podfilipskiego zwierzchnika. Jesliby quo pacto nie miał Wielmożny Sędzia wyprowadzić jelenia y sarn par kilka, tedy ile po ulatowaniu w tymże zwierzyńcu sobie ostrzega, lasów konserwacya a oprócz asygnacyi Wielmożnego Podczaszego darcy in to to być powinna będzie. Wielmożny jednak Ludzi Wielmożny Sędzia bronić nie ma, o co by sypanie do tych ma deklaracyą. O co in casu contraventionis forum Ziemstwa lub Grodu Kamienieckiego sobie naznaczywszy, ten skrypt rękami własnemi podpisuią.
Datt. w Kamieńcu d. 30 Października 1756.
Wiernie sobie y to Wielmożny Pan Karsza Podczaszy Bracławski że jesliby który poddany z podatków niepraktykowanych w tychże dobrach miał pretensje albo sprzężeniami do nie zwyczajney robocizny ciągniony, za takiey Wielmożny Pan Markowski Sędzia odpowiedzieć powinien będzie. Zasiew żyta ozimego takowy odebrać ma Wielmożny Podczaszy jakowy wzięty był. Pan Brygin circa apprehensionem posesyonalną. Te zaś długi, które mają być na gromadach Podfilipskiej y Turyleckiej likwidowane być powinny za umówieniem przy Wielmożnym Panu Rutkowskim Komorniku Podolskim y wodzu od Wielmożnego Podczaszego zostany, gdzie jesliby chłop który miał długi takie, tedy od przysiężnemu poddanemu powrócone być powinno.
J. Markowski A. Karsza
Переклад:
Укладені між нами нижчепідписаними контракти про відступлення потребували підтвердження деяких умов ще до закінчення терміну володіння (експірації посесії). По-перше: оскільки пан Бриґін має орендний контракт на Підпилип’я від вельможного пана Юзефа Марковського, судді земського подільського, і термін його закінчується на святого Войцеха (23 квітня), що є запізнім часом для весняних господарських робіт, вельможний пан Юзеф Марковський цим рескриптом зобов’язується провести переговори з паном Бриґіним. Він має задовольнити всі його претензії, що випливають із контракту, аби передати володіння маєтком Підпилип’я вельможному пану Карші, підчашому брацлавському, вільним від будь-яких перешкод разом із Турильчем на Середохрестя наступного 1757 року. Якщо ж пан Бриґін буде непоступливим і не схоче відійти від свого контракту, то компенсація, яка мала належати пану Бриґіну, має перейти від пана судді на користь вельможного підчашого.
Тільки після отримання володіння, якщо це станеться на Середохрестя як у Підпилип’ї, так і в Турильчому, пан суддя застерігає собі чотири тижні на звільнення маєтку (румацію). У цей час має відбутися і виїзд пана Бриґіна. Якщо ж пан Бриґін залишатиметься у володінні до святого Войцеха, то після цього терміну для нього застерігається ще два тижні на виїзд, що додаються до загального терміну звільнення маєтку. Оскільки на цей час припадають найважливіші робочі дні, половина терміну на виїзд має бути використана одразу після Середохрестя, а друга — після завершення посівів.
До того ж пан суддя обіцяє пану підчашому цієї осені стільки панщини турилецьких підданих, скільки було завірено для покращення села. Також пан підчаший має негайно видати пану судді донацію (дарчу) на шістьох людей, які будуть вказані паном суддею. Щодо боргів, які піддані можуть мати перед паном суддею у цих маєтках, він застерігає за собою право на їхнє вільне стягнення в будь-який час. До Середохрестя (закінчення оренди) він має право стягнути до трьохсот [злотих], а решту — протягом наступних двох років, аби не обтяжувати людей. Також пан суддя застерігає за собою право вивезти з тутешнього звіринця кілька пар оленів та сарн, а до того часу ліси мають перебувати під охороною. Пан суддя не повинен захищати людей, на яких буде вказано [щодо боргів]. У разі порушення угоди сторони звертатимуться до земського або гродського суду в Кам’янці.
Дано в Кам’янці, 30 жовтня 1756 року.
Пан Карша, підчаший брацлавський, застерігає: якщо якийсь підданий матиме претензії щодо незвичайних (непрактикованих раніше) податків у цих маєтках або буде примушений до незвичної роботи тяглом, за це має відповідати пан Марковський, суддя. Озимий посів жита пан підчаший має прийняти в такій кількості, в якій його прийняв пан Бриґін при вступі у володіння. Борги громад Підпилип’я та Турильчого мають бути ліквідовані (врегульовані) за домовленістю при вельможному панові Рутковському, коморнику подільському.
Ю. Марковський
А. Карша
Коментарі
Дописати коментар