In nomine Domini, amen. Ad perpetuam rei memoriam, satis superque probe preclara Regnum ingenia iuvenire, utraque pro suerum angumento subditorum decreverunt ne per oblivionum perditum cant, litterarum artificio et testium fidedignorum annotacione perhennare consvenerunt. Proinde nos Sigismundus etc. significamus etc. quia habentes commendata fidelia servitia generosi Jacobi de Podphilipye, castellani Cameneczensi, fidelis dilecti herum in fundu oppido Podfilipie eius haereditario in quantum ipsius haereditarium est, et non nostri mense regalis, in terrae Cameneczensi sittum, jus theutonicum, quod magdeburgense dicitur de certa suam et singulari benagnitate Regiis nostris dandum et concedendum duximus, damusque et concedimius per praesentes in perpetuum. Quodquidem oppidum prout in suis limitibus et granicibus consistit de iure polonico, rutenico et quovis alio in ius theutonicum praedictum transponendi et transferendi duximus, transponimusque et transferumus praesentibus temporibus perpetuus duraturus. Removentem ibidem omnia iura polonica et quevis aliam modos et consvetudines universas que ipsus ius theutonicum plerumque solita sint perturbare. Eximentes, que omnes et singulos dicti oppidi Podphilipye incolas praesentes, futuras ab omnibus iurisdictione et potestate omnium regni nostri: palatinorum, castellanorum, capitaneorum, iudicum, subiudicum, aliarumque dignitariorum; ut coram eis aut coram aliquot ad instantiam quarumlibet personarum pro causis tam magnis, quam parvis, puta furti, iacendii, homicidii, membrorum mutilationis et aliis quibusuis excessibus enormibus et dilectis cittati vel vocati minimus compatere et respondere tenebuntur. Neque proinde aliquas penas per solvent neque ministerialis contra eos penam pyathnaczyesta extendet. Sed incole eiusdem oppidi coram advocato suo tempore existenti, advocatus vero coram praefato Jacobo et suis posteris dicti oppidi haeredibus esse et in quantum, uti duximus haeredes eiusdem legittimi fuerinte pro eiuscemodi causis stare parere et respondere ipso iure maydemburgense debebunt et debebit. Cuiquid advocato oppidi praedicti in omnibus et singulis causis superius expressis et in aliis id genus intra metas et limites seu granicies eiusdem oppidi continuus iudicandi sentenciandi, puniendi, condemnandi plenam et omnimodam potestarum prout hac ipsus ius theutonicum in omnibus sius punctis, clausulis, sentenciis, distenctionibus, conditionibus postulat et requierit. Decernendum ea omniam et singular premissa robur debile perpetue que firmitatis obtun[..] tenore praesentium mediante in eorum. In cuius rei testimonium sigillum nostrum est subappensum. Actum Cracovie, feria tercia proxima, post dominica Letare. Anno Domini millesimo quingentesimo decimo, regni nostre anno quarto. Praesentibus [reverendi in Christo patribus dominis Mathia, episcopo premisliemsis et regni nostri vicecancellario; magnificis, generosis et venerabilibus: Nicolao de Camyenyecz, cracoviensis et regni exircitum nostri campiductae generali, Jaroslao de Lassko, lancziczensis, Stanislao Kmytha de Vysucze, russie, Nicolao Fyrley de Dambrowycza, lubliensis et Joanne Odrowasz de Sprowa, belsensis palatinis; Cristoforo de Schydlowycz, sandomiriensis, Jacobo de Syekluka, voynyczensis, Nicolao Jordan de Zaklyczyn, byeczensis, Nicolao de Schydlowyecz, radomiensis castellanis; Joanne de Lassko, coadintore bucznensis perpetuo et regni Polonie cancellario, Stanslao de Chodecz, marschalco eiusdem, regni Polonie et leopoliensis capitaneo, Stanislao Jaroczky, marschalco curis nostre; Joanne Latalsky perpetuo bucznensis; Jaonne Czrnkowsky, canonico cracoviensis, secretarius nostris et alys que pluris consyliarys et curiensi nostris testibus circa premissa. Datum per manus eiusdem reverendi domini Joannis coadintoris bucznebsis et regni Polonie cancellary]
* * *
В ім'я Господа, амінь. На вічну пам’ять. Оскільки досвідчені й видатні уми Корони виявили, що для зростання добробуту своїх підданих необхідно, щоб справи не занепадали у забутті, а були збережені письмовими свідченнями та підтверджені вірогідними свідками, вони постановили закріплювати їх у письмовому вигляді.
Тому ми, Сигізмунд та інше, сповіщаємо тощо, що з огляду на заслужені вірні служби шляхетного Якуба з Підпилип’я, каштеляна Кам’янецького, нашого вірного улюбленого, ми вирішили дати і надати, і цією грамотою даємо і надаємо на віки в його спадковому містечку Підпилип’я, наскільки воно є його власністю, а не нашою королівською столовою маєтністю, розташованому в Кам’янецькій землі, німецьке право, яке називається магдебурзьким, з нашої певної і особливої королівської ласки.
Дане містечко, як воно розташоване у своїх межах і кордонах, ми вирішили перевести і перенести з права польського, руського та будь-якого іншого на вищезгадане німецьке право, і цим переводимо і переносимо на вічні часи. Усуваємо там усі польські права, а також будь-які інші способи і звичаї, які зазвичай перешкоджають цьому німецькому праву.
Звільняємо всіх і кожного мешканця згаданого містечка Підпилип’я, теперішніх і майбутніх, від будь-якої юрисдикції та влади всіх [урядників] нашого королівства: воєвод, каштелянів, старост, суддів, підсудків та інших достойників. Перед ними або перед будь-ким іншим за позовом будь-яких осіб у справах як великих, так і малих — а саме: крадіжки, підпалу, вбивства, каліцтва та інших будь-яких тяжких злочинів і проступків — вони не будуть зобов'язані з'являтися або відповідати. Також вони не повинні платити жодних штрафів, і возний (ministerialis) не може застосовувати проти них штраф «п’ятнадцята» (pyathnaczyesta).
Натомість мешканці цього містечка перед своїм війтом, що буде на той час, а війт перед вищезгаданим Якубом та його нащадками, спадкоємцями містечка, повинні будуть стояти, коритися і відповідати згідно з самим магдебурзьким правом.
Цьому ж війту згаданого містечка ми надаємо повну і всіляку владу в усіх і кожній справі, вище викладеній, та в інших подібних справах у межах і кордонах містечка: судити, виносити вироки, карати, засуджувати, як того вимагає це німецьке право у всіх своїх пунктах, застереженнях, вироках, розрізненнях і умовах.
На посвідчення чого до цієї грамоти підвішена наша печатка.
Дано в Кракові, у вівторок після неділі Laetare, року Божого тисяча п'ятсот десятого, на четвертий рік нашого правління.
Присутні: [список свідків, серед яких єпископ Мацей Пшемsectionильський, Миколай з Кам’янця — великий гетьман, Ян Ласький — канцлер Коронний, Станіслав Ходецький — маршалок та капітан львівський та інші].
Коментарі
Дописати коментар