Розповідь Олега Будзея про вчителювання у Підпилип'ю Сергія Пантюка

Публікація: Будзей О. Поет, невід’ємний від космосу Кам’янця // Вічний Кам'янець, 6/02/2016

"...У 1989—1990 роках Сергій Пантюк працював у школі в селі Підпилип’я Кам’янець-Подільського району. Викладав не тільки українську, але й німецьку мову, а також малювання та фізкультуру. Створив у селі осередок Народного Руху України, через що разом з однодумцями зазнав переслідування з боку місцевих бонз. Я якраз тоді був депутатом міської ради, очолював міськрайонну організацію Руху. Якось, повернувшись із засідання рухівського правління, застав у себе вдома Сергія, який обмалював ситуацію в селі й повідомив, що рухівців розглядатимуть на сільських зборах. 16 жовтня 1990 року я і Михайло Коцюбанський, який тоді очолював місцевий рухівський секретаріат, виїхали в Підпилип’я для підтримки побратимів. Але де там було і слово сказати: так, мені, депутату міськради, його не дали. Відбулося справжнє судилище над молодими патріотами (серед них був і майбутній журналіст Валер’ян Баньковський, який тоді теж учителював у Підпилип’ї). «Нещодавно приїжджав туди, — на днях розповів мені Сергій. — Люди все пам’ятають. Одна тітонька навіть вибачалася, що не розуміла тоді ситуації й думала про мене погано»...."