Церква

Церква у селі Підпилип'я.

Найдавніша згадка про церкву належить до 1552 року, коли з Підпилип'я було сплачено податок від церкви. За 1559 рік є згадка про священника Гарасима. В часи селянсько-козацьких війн церква в селі була знищена, про що є згадка в податковому реєстрі 1662 року. 

В часи Османського панування на Поділлі село Підпилип'я було повністю спустошене. Після повернення Поділля до Речі Посполитої в Підпилип'ю церква була збудована в 1720 році, а освячена в 1725-му. Першим священником після відновлення був о.Михайло Григорович. Ця церква була дерев'яною, трьохкупольною. У візитації 1759 року вказано, що будівля цієї церкви збудавана на гроші парафіян, і була освячена скальським деканом Олександром Ломиковським, а після оновлення знову була освячена також скальським деканом Георгієм Ломиковським. В 1748 році в користуванні причту було землі на 15 днів оранки та на 5 косарів; парафіян було 60. В 1759 році землі було 29,5 днів та 7 косарів; парафіян - 68. В 1790 році - землі було на 36,5 днів та 4 шнури та сінокосу на 8 косарів; парафіян - 386 душ (в тому числі і дітей - 67); дворів було 82. 

В кінці XVIII століття ця дерев'яна церква згоріла і тоді ж була збудована невелика кам'яна каплиця. Цей храм було прилучений з унійної церкви до московського православ'я 18 грудня 1800 року і з дозволу преосвященного Іоанникія освячена 24 грудня того ж року благочинним кам'янецького повіту Іоанном Левицьким. В цій каплиці в 1801 році був антимінс, що був освячений київським митрополитом Самуїлом в 1794 році. В цій каплиці богослужіння здійснювалося більше 30 років.

В 1826 році почалося будівництво кам'яної церкви, але справи йшли дуже повільно; в 1831 році, під час ревізії протоієрея І.Скворцова, будівля була зведена тільки до половини і так залишена, бо у парафіян не було коштів. Коли саме було завершене будівництво - немає точних відомостей, однак здається, що біля 1843 року, оскільки цього року був встановлений іконостас, який придбали в Петропавлівській церкві міста Кам'янця (заплачено 9 рублів 50 копійок). 

На намісній іконі Матері Божої зазначено рік - 1715, а на вратниці - 1717 рік. Будівля ж церкви сьогодні (кінець 19 століття - прим.) однокупольна, покрита бляхою, що пофарбована в зелений колір. Дзвіниця на чотирьох стовпах з чотирма дзвонами (на одному є напис "1761 anno Domini"). Кладовище знаходиться на відстані 360 сажнів від місцевого прикордонного посту.

Священники:

• Михайло Григорович - 1720-1726 року;
• Михайло Уранович - 1726-1759 рр., рукоположений згідно презенти власників села Нагурського, Яцовського та Марковського; введений до парафії скальським деканом Олександром Ломиковським;
• Степан Уранович - до 1789 року;
• Михайло Бесядовський - 1789-1791 рр.;
• Федір Харжевський - 1801 р.
• Микола Савіцький - 1831 р.;
• Іван Альчинський - 1833-1843 рр., похований на парафіяльному кладовищі;
• Яків Лоховський - 1743-1750 рр.;
• Омелян Ляторовський - з 1850 р.;
• Артемон Ванькевич - до 1867 р.;
• Олексій Добриловський 1868-1872 рр.;
• Андрій Незабитовський - 1872-1882 рр.;
• Сильвестр Клопотовський з 1882 року.
• ...

Свято-Михайлівська церква, фото Петра Грушка, 2021 рік (Джерело: Wikimedia commons)